postheadericon ХАЙ ЩЕДРІВОЧКА ВІТА!

Внаслідок розбіжності двох календарів - григоріанського (світського) та юліанського (церковного), які мають 13 днів різниці, Українці святкують Новий рік двічі. Перший – в ніч з 31 грудня на 1 січня,  другий –  з 13 на 14 січня. То ж період, наповнений святковими традиціями, - триває. Від новорічного столу всі йдуть на пісну різдвяну кутю, потім на щедру кутю на Маланку, а далі на вранішні засівання у День Святого Василя.  Саме у ніч з 13 на 14 січня проводиться Богослужіння на закінчення Старого року. Тому в народі це свято називають Старий Новий рік.

Окрім цього, ввечері 13 січня святкується День Преподобної Меланії. В народі він відомий як Маланка, Щедрий вечір або вечір напередодні Василя.  За однією із версій, свято Маланки походить ще з дохристиянської епохи. Так, згідно з легендою, у матері богів Лади була донька Меланка. Коли Князь Місяць був на полюванні, то лютий змій викрав Меланку і сховав її у підземному царстві. Врятувати її вдалось богатирю Василю. Саме тому на наступний день після Маланки святкують Василя.

У Щедрий вечір дівчата збираються гуртом і щедрують, ввібравшись в образи міфічних істот – Меланку, Василя та їх дружок. Меланка одягає  віночок зі стрічками та намисто, а Василь – шаровари, жупан, шапку та чоботи. Ця традиція називається "водити Меланку". Серед переодягнених щедрувальників  можна зустріти персонажів: козу, журавля, цигана. А ще:  чорта з ріжками, ведмедя і, звичайно, Меланку. За переказами свято Маланки продовжувалось до світанку.

 А в цім домку, як у вінку.

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!
А господар, як виноград,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Господинька, як калинка,
Щедрий вечір, добрий вечір,
А діточки, як квіточки.
Щедрий вечір, добрий вечір!

А вже вранці щедрувальники палили на роздоріжжі снопи соломи – дідухи, які стоять від Святвечора.