«Братерські яри» - ботанічний заказник місцевого значення розширено
Урочище «Братерські яри» розкинулось по великій балці від села Триліс до села Нижчі Верещаки, де на схилах добре збереглися рідкісні нині в Україні степові угрупування.
Місцевість ця знаходиться на півдні лісостепової зони і за фізико-географічним районуванням України належить до Південно-Придніпровської височинної області лісостепової зони. Для неї характерна значна розсіченість рельєфу і наявність яружно- балкової мережі.
На схилах балки зустрічаються добре виявлені мало порушені степові ценози. Значну площу займають на підвищених місцях ковилові ценози із ковили волосистої - вид із «Червоної книги України» утворює угрупування на верхніх, більш стрімких та освітлених частинах схилів. В цих угрупуваннях зростає ще чимало рідкісних степових видів - астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall), занесений до «Червоної книги України», льон жовтий (Linum flavum L.) та льон шорсткий (Linum hirsutum L.), що рясно тут зростають, півники карликові (Iris pumila L.), цибуля жовтіюча (Allium flavescens), великі популяції утворює оман мечолистий (Inula ensifolea L.). На добре освітлених схилах виявлені такі рідкісні види як горицвіт весняний (Adonis vernalis L.), головачка уральська (Cephalaria uralensis), шипшина найколючіша (Rosa spinosissima L.) та інші.
Саме тут вперше на Кіровоградщині виявлена гвоздика несправжньобородата (Diantnus pseudobarbatus) - рідкісний степовий вид, що зростає на півдні Лісостепу та у західній частині Степу. Тут масово зростають багато видів лікарських рослин - материнка (Origanum vulgare L.), звіробій стрункий (Hypericom elegans), шавлія лучна (Salvia pratensis), залізняк колючий (Phlomis tuberose L.), парило звичайне (Agrimonia eupatoria).
Наявні рідкісні лікарські рослини - астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall) та горицвіт весняний (Adonis vernalis L.).
Для збереження всих цих видів і створено ботанічний заказник «Братерскі яри» в 1995 році площа якого становила 27 га. Кіровоградська обласна рада у 2012 році прийняла рішення розширити даний заказник до площі 402,6га. На території заказника категорично заборонено будівництво, випас худоби, випалювання трави та розведення вогнищ, засмічення території заказника, влаштування місць відпочинку, влаштування стоянок автотранспорту, порушення грунтового покрову, пошкодження дерев, чагарників, трав´яної рослинності, турбувать, відловлювать та знищувать диких тварин, птахів. Основним завданням природних заказників є збереження природного комплексу. Природний механізм дуже складний і цільний, і якщо розладжується одне кільце цього ланцюга, порушується весь природній комплекс. Не можна змиритися з тим, що на наших очах зникають цілі види тварин і рослин. Заповідні куточки природи рідного краю мають неоцінне значення для виховання, освіти та формування екологічного світогляду населення.
Тому збереження природного багатства району є моральним обов'язком кожного громадянина перед Землею і людством.
Микола Петренко,
інженер лісових культур.